|
|
Історія школи
В 1851 в с. Івча була відкрита церковна школа. Що це за школа - судити важко, бо ніяких слідів з тих часів не залишилося.
В 1883 р. вона була перетворена в церковно-приходську. Це була початкова школа з трьох річним навчанням. Невеликий дерев’яний будинок, вкритий соломою, в тісній кімнаті із земляною долівкою на дерев’яних лавах сиділи учні всіх класів. Один учитель і піп – ось і весь педколектив. Учнів не перевищувало 30. І то це було лише в зимовий період. Під час польових робіт число зменшувалось .
На початку ХХ ст. було відкрито земську школу, яка своєю програмою та методами навчання була прогресивнішою в порівнянні з церковно-приходською. Учні не читали книг, тому що в селі не було бібліотеки. Газети отримували лише піп та учитель. Будинок земської школи знаходився на території (в даний час) садиби Копитіна. В 1910 р земство збудувало кам'яне приміщення для школи.
Після 1917 р. в селі функціонувала початкова школа – чотирьох річка. Першим директором початкової школи був Побержнюк Павло Йосипович. Бажаючих навчатися було багато, тому в 1931 р. школа було відкрито семирічну школу. Не було приміщення,тому класи були розкидані по всьому селі.
1 грудня 1934 р. приміщення, яке споруджувалося для маслозаводу було віддано під школу. Учні 8-10 класів вважалися учнями вечірньої школи і навчання в них проводилося в другу зміну.
До 1941 р. було зроблено два випуски 10-х класів, загальною кількістю 43 випускники.
Серед довоєнного педколективу слід особливовідмітити вчителя Харжевського Юрія Івановича. Це була всебічно розвинена людина - прекрасний художник, музикант, гуморист. Під його керівництвом в клубі проводилися так звані «Живі газети». Це щось подібне до водевілля. Ще до цього часу в селі є музиканти струнних інструментів, художники, яких навчав Харжевський Юрій Іванович. В 1941 р. він загинув на фронті.
В період окупації села німцями 1941-1944 рр. з ініціативи українських націоналістів була відкрита школа без викладання російської мови, а введено новий предмет - закон Божий.
Село від окупації було визволено 18 березня 1944 р. великої шкоди завдали гітлерівці економіці села, в тому числі потерпіла і школа. Але з визволенням села відновлювалося життя, в тому числі і освіта. 12 квітня 1944 р. розпочалося навчання в школі. Директором школи був призначений Шаламай Йосип Федорович. З 15 серпня 1944 р. на посаду директора школи був призначений Скоропад Іван Матвійович.
Повернувся з війни інвалідом, не мав вищої освіти, але господарник був хороший. Господарських питань безліч: не вистачало парт, потрібно постіклити вікна, не було підручників, паперу. Учні рубали в лісі хмиз для опалення школи. 
В 1946 р. було зроблено перший випуск 10-го класу чисельністю 17 осіб.
Директором школи були призначенні: Червінський Василь Ф. (1947р.), Костенко Захар Й. (1948-49 рр.), Демірський Ісак І. (1949-51 рр.), Діхтяр Іван К. (1951-54 рр.), Ткачук Іван М. (1954-54 рр.).
В 1956 р. директором школи було призначено Гайдей Надію Прокопівну. Це єдиний післявоєнний директор, яка найбільше пробула на цій посаді. Вона була дуже вимогливою, часто ставила необґрунтовані проблеми, виникали конфлікти в колективі. В 1977 р. Гайдей Н. П. було звільнено з посади директора школи.
Директорами призначалися Станіславчук Д.М. (1977-79 рр.), Бондарчук А.С. (1979-81 рр.).
.jpg)
3 січня 1981 р. директором був призначений Пясецький Г. П. Це вихованець даної школи, він багато зробив для зміцнення матеріальної бази школи. Це оформлення навчальних кабінетів, побудовано гараж для техніки, облицьовано приміщення школи. При активній участі і ініціативи директора побудовано силами учителів і учнів двохповерхове приміщення (1992 р.). В школі налагоджено виготовлення шаф для класних кімнат, встановлено учителем Мовчаном С. Г. комп’ютерний клас, придбано 3 трактори. В даний період школа значно зміцніла матеріально.
Кожний післявоєнний рік приносив в школу щось нове. Значно поліпшувалась матеріальна база навчально-виховного процесу та методична робота. Особливо варто згадати завуча Киринюка Івана Івановича (1961 р.). Це надзвичайно ерудована людина. Завжди міг дати кваліфіковану пораду і допомогу кожному вчителю. Прикладом служили його власні уроки.
В 50-60 рр. працювало ряд учителів, які віддавали всю душу в справу навчання і виховання молодого покоління: Горецька Антоніна Гнатівна, Кудрявцева Людмила Іванівна, Усатюк Явдокія Яківна, Бондарчук Марина Прохорівна, Мовчан Ольга Антонівна, Самойлюк Галина Демидівна, Самойлюк Лідія Демидівна, Шаламай Ганна Лук’янівна, Мартощук Анастасія Іванівна, та інші.
Однак в ці роки умови праці були важкими. Працювали у три зміни. Багато учнів у зв’язку з війною були переростками і в масовій школі навчатися не могли, тому утворювалися вечірні класи.
До основної роботи додавалася ще агітмасова робота наради, збори та інше. Крім того проводилася велика робота з батьками, створювались групи із членів педколективу і вечорами йшли до батьків.
Навчання в школі розпочиналось о восьмій годині, а закінчувалось о двадцятій годині. Врахувати потрібно і те, що дороги були ґрунтові, не було вуличного освітлення, виходити з дому в осіннє бездоріжжя треба було раніше 7-ї години ранку. Учні та учителі йшли з ліхтарями. Однак і при цих умовах учителі намагались дати учням знання, вболівали за їх загальний розвиток. Тимошенко Григорій Васильович ще до війни здобув агрономічну освіту, педагогічної не мав. Але коли в школі було введено виробниче навчання, він читав агрономію. Будучи музично обдарованим, викладав співи.
Він створив хороший духовий оркестр і його учні і до цього часу грають в сільському духовому оркестрі. Був створений також домровий оркестр, який неодноразово виступав на сільській сцені. А хор, яким керував Тимошенко Г. В. відзначався масовістю і не раз завойовував призові місця в районних та обласних оглядах.
.jpg)
Чимало по впровадженню народних обрядів в школі і селі зробила Кудрявцева Л. І. Керувала драматичним гуртком, який своїми виставами радував глядачів навколишніх сіл. Крім того, учителі залучалися і до фізичної праці. Обробляли цукровий буряк, працювали на току, організовували недільники по вивозці органічних добрив на поля колгоспу.
В 1966 р. за кошти к-пу ім. Леніна розпочалося будівництво нової школи. А в 1971 р. закінчено. Це двохповерхове хороше приміщення. Зовсім іншими стали умови праці, навчання проходить в одну зміну. З переходом в нове приміщення обладнуються навчальні кабінети, майстерні, спортзал. Багато зусиль і праці в обладнанні школи зробили Байбак Йосип Антонович та Клишавий Степан Оникійович. В 70-х роках в педколективі з’явилися «Відмінники народної освіти». Першими стали Півторак Л. Г., Мусєвич Б. Є., згодом Пясецький Г. П., Мовчан Ф. М., Бондар Г. В., старший учитель Іванцов В. М. .
В 1991-92 рр. педагогічний колектив складається із 28 членів. В колективі працює «Відмінників народної освіти, «Старший учитель» - 2, Пясецький Г. П., Півторак Л. Г. Іванцов В. М.- має вищу категорію.
Зусилля всього педагогічного колективу спрямовані на навчання і виховання учнів. Особливий наголос робиться на диференційоване навчання, використання народознавства.
З 2000 р. діючим директором школи є Савчук Іван Петрович.
День працівників освіти 2023
Шкільний сад. Урожай-2023
Відпочинок дітей пільгових категорій
День цивільного захисту
19.05.2023 р.
Відкриття меморіальної дошки герою АТО